Над аркою добре видно рельєфну композицію, яка називається "Тріумф Фріни". Хто така Фріна? Вона була гетерою. Гетери були елітними повіями в античних містах Греції. Вони були не тільки гарними, але й освіченими. Одна з них - Аспазія, спочатку була коханкою Перікла, а потім стала його дружиною, простіше кажучи, першою леді Афін. Однак, мабуть, найвідомішою з гетер була Фріна. Більш того, за свідченням сучасників вона була й найгарнішою. Ви запитаєте, у чому ж був "Тріумф Фріни", який знайшов своє відображення на київському будинку? Трохи передісторії: Фріна була дуже багатою, успішною та популярною у Афінах, настільки популярною, що їй довіряли на святі, присвяченому Посейдону, виходити з моря оголеною, зображуючи саму богиню Афродіту. Начебто усе йшло добре, але тут вона чимось не догодила одному з відомих громадян Афін – Євфію. Ходить кілька версій, у чому ж була причина конфлікту, але, швидше за усе, вона йому просто відмовила. Увесь прикол в тому, що у Фріни не було стандартної такси для всіх, й вона призначала ціну за час з собою, виходячи з особистих симпатій. Наприклад, їй не дуже сподобався цар Лідії, й тоді вона йому сказала, що хоче за себе стільки золота, скільки сама важить. Найсмішніше, що цар погодився, але потім йому довелося підняти у своїх володіннях податки. А ось знаменитому Діогену Синопському, або, як його ще називають, першому панку в історії, який філософствував у діжці, вона віддалася без усякої плати, так як захоплювалася його розумом. Про усе це нам повідав старий пліткар свого часу, теж Діоген, але Лаертський. До речі, в Афінах таки був відомий чоловік, який взагалі ніяк не звертав на Фріну уваги - це філософ Ксенократ, який керував Платоновою академією. Звичайно, це зачіпило Фріну, вона навіть посперечалася, що зможе його спокусити, але тут, о диво, у неї стався облом. Тоді вона, мовляв, сказала, що збиралася розбудити почуття у людини, а не статуї. Хоча її фіаско з Ксенократом, мабуть, таки можна пояснити. Справа в тому, що філософи школи Платона відносилися до сексу з жінками, як неминучої повинності для продовження роду, а істинним коханням вони визнавали лише кохання між чоловіками. Повертаємося до Фріни й Євфію. Після того, як самозакохана розпещена Фріна йому відмовила, Євфій не став довго плакати з цього приводу, а подав на Фріну до суду, звинувативши її в неповазі до богів, особливо в неповазі до Афродіти, чий образ на себе перебрала Фріна, нехай і за згодою мешканців Афін. Наскільки це було серйозно? У той час у Афінах Ареопаг, як орган управління, вже фактично втратив усю владу, хоча формально ще існував. У нових умовах демократії саме Народні збори й виборні стратеги представляли владу. Суд складався з призначених архонтом-басилевсом громадян, можна сказати, це був суд присяжних, хоча його й продовжували називати Ареопагом від назви кам'янистого пагорбу Ареса (Areios Pagos), що знаходився недалеко від Парфенону, й де проходили засідання архонтів. Саме такий суд засудив Сократа до страти, однак, практично усі в Афінах вважали, що Фріні нічого не загрожує. Видно й сама Фріна так вважала. До того ж вона не була уродженкою Афін, як би сказали у наш час – ліміта. У неї була можливість покинути Афіни, виїхавши на батьківщину у невелике містечко Феспії, де закони й суд Афін вже не діяли, але вона таки залишилася. Романтики вважають, що вона не хотіла покидати свого коханого - скульптора Праксітеля (з нього вона грошей не брала), інші припускають, що Фріна банально вірила у свою безкарність, а циніки стверджують, що все значно простіше й уся справа лише в грошах. Справа в тому, що, покинувши Афіни, вона б уникла суду, але втратила б величезний будинок в Афінах та багатих клієнтів. Як би там не було, а Фріна вирішила постати перед судом, який мало не закінчився для неї фатально. Захищати її взявся ще молодий Гіперід, який був одним з її шанувальників та користувався її послугами, але зацькований Євфій був значно кращим на той час оратором, тому йому в процесі слухань фактично вдалося схилити суд на свою сторону. Сама Фріна не мала права захищати себе, тому їй залишалося лише спостерігати, як вершиться її доля. Й тут у якості останнього аргументу Гіперід попросив вийти Фріну на середину зали й зірвав з неї одяг (за іншою версією це зробив її коханий - скульптор Праксітель). Після цього Гіперід запитав у служителів Феміди: "Чи не є ця жінка настільки божественно гарною, щоб представляти на землі богиню Афродіту?" Ефект від оголеного тіла Фріни був настільки вражаючим, що її відразу виправдали. На радощах Фріна прямо з залу суду вийшла голою на вулиці Афін, де її зустріли натовпи мешканців Афін (багато з них були мовчазними шанувальниками її краси, так як не всім її краса була по кишені). Саме цей момент й відображений на київському будинку:
-^^^^^ Фріна, власною персоною
Натовпи мешканців Афін:
Окремо варто відзначити, що в Києві дуже висока якість скульптури на будівлях стилю модерн. Цьому є пояснення: у Києві для робіт над скульптурними композиціями на будівлях дуже часто запрошували професійних скульпторів, а не робили за ескізами архітектора. Наприклад, скульптури на цій будівлі робив відомий український скульптор Федір Балавенський, випускник імператорської Академії мистецтв у СПб.
