Якщо раніше вони жили тільки на атолі Альдабра, то зараз їх штучно розселили по багатьох островах Сейшел, так що не проблема їх побачити. На тому ж La Digue вони живуть за маленькою огорожею у зоні загального доступу. На Сейшелах мені казали, що це найбільші черапахи у світі. Є екземпляри по півтора метри! Дорослий самець важить близько 250 кг., але є приклади й по 350 кг!!! Та й живуть ці гіганти до 150 років, хоча мене на Сейшелах переконували, що є екземпляри й по 200 років, але, думаю, що це деяке перебільшення. Хоча, мені іноді здається, що я сам би зміг на Сейшелах прожити до 200 років=)
Showing posts with label Seychelles. Show all posts
Showing posts with label Seychelles. Show all posts
Saturday, January 12, 2013
Aldabra Giant Tortoise
Трохи розповім про знамениту сейшельську черепаху, яку ще називають Aldabra Giant Tortoise (альдабрська гігантська черепаха), так як вона ендемік атола Альдабра на Сейшелах.
Якщо раніше вони жили тільки на атолі Альдабра, то зараз їх штучно розселили по багатьох островах Сейшел, так що не проблема їх побачити. На тому ж La Digue вони живуть за маленькою огорожею у зоні загального доступу. На Сейшелах мені казали, що це найбільші черапахи у світі. Є екземпляри по півтора метри! Дорослий самець важить близько 250 кг., але є приклади й по 350 кг!!! Та й живуть ці гіганти до 150 років, хоча мене на Сейшелах переконували, що є екземпляри й по 200 років, але, думаю, що це деяке перебільшення. Хоча, мені іноді здається, що я сам би зміг на Сейшелах прожити до 200 років=)
Якщо раніше вони жили тільки на атолі Альдабра, то зараз їх штучно розселили по багатьох островах Сейшел, так що не проблема їх побачити. На тому ж La Digue вони живуть за маленькою огорожею у зоні загального доступу. На Сейшелах мені казали, що це найбільші черапахи у світі. Є екземпляри по півтора метри! Дорослий самець важить близько 250 кг., але є приклади й по 350 кг!!! Та й живуть ці гіганти до 150 років, хоча мене на Сейшелах переконували, що є екземпляри й по 200 років, але, думаю, що це деяке перебільшення. Хоча, мені іноді здається, що я сам би зміг на Сейшелах прожити до 200 років=)
Saturday, November 12, 2011
Mahe Island, Seychelles
Отже, найбільший острів Сейшельських островів - Mahe.
Anse Intendance:
Варто відзначити дві речі: по-перше, усі вілли вдало вписані в ландшафт, по-друге, вони розташовані таким чином, що видно лише дахи вілл, але не видно, що там відбувається. Коротше, зрозумiло, що все це проектували та реалізовували справжнi профі.
А ось такий вигляд з нашої вілли був на Anse Louis:
Поки що все, але продовження буде;)
Anse Intendance:
Наша вілла в MAIA Luxury Resort & Spa:
У принципі MAIA - це кращий острівний готель, у якому я відпочивав на сьогоднішній день. Усі вілли зі своїми басейнами, плюс за кожною віллою закріплена цілодобова персональна прислуга. Масажисток вони привезли з Балі, а там, мабуть, найкращі майстри масажу у світі. Коротше, готель повністю відповідає своєму люксовому статусу у всіх сенсах.
Ось такий вигляд був у нас на сусідні вілли:
Варто відзначити дві речі: по-перше, усі вілли вдало вписані в ландшафт, по-друге, вони розташовані таким чином, що видно лише дахи вілл, але не видно, що там відбувається. Коротше, зрозумiло, що все це проектували та реалізовували справжнi профі.
А ось такий вигляд з нашої вілли був на Anse Louis:
Labels:
Beaches,
Indian Ocean,
Mahe Island,
Seychelles
Location:
Mahe, Сейшельські Острови
Monday, October 24, 2011
La Digue Island, Seychelles
Багато писати у цьому пості я не буду, просто завантажу свiтлини. Острів мене вбив прямо біля пристані. Не дарма цей острів вважається самим фотогенічним у світі. Кольори просто фантастичні. Скажіть, де ще прямо біля пристані, де стоять катамарани, які ходять між островами, можна побачити подібну палітру кольорів?
Далі рухаємося у бік пляжу Anse Source d'Argent, на якому я збирався побувати ще зі шкільних часів, коли перший раз прочитав про нього й побачив його фото. Тоді у 80-і це здавалося чимось нереальним, але у житті є правило, що при бажанні можна досягти будь-якої поставленої мети.
По дорозі ми проходимо біля самого великого гранітного моноліту у світі, який видніється крізь пальмове листя:
А ось й моя юнацька мрія - Anse Source d'Argent:
У світі багато різних пляжів, але поєднання білосніжного й дрібного, як цукрова пудра, піску, велетенських гранітних монолітів та такого океану немає більше ніде.
Гранітні моноліти ділять берегову лінію на кілька маленьких пляжів:
А взагалі La Digue - це сотні метрів прекрасних пляжів й не тільки Anse Source d'Argent.
Люблю я La Digue=))
Далі рухаємося у бік пляжу Anse Source d'Argent, на якому я збирався побувати ще зі шкільних часів, коли перший раз прочитав про нього й побачив його фото. Тоді у 80-і це здавалося чимось нереальним, але у житті є правило, що при бажанні можна досягти будь-якої поставленої мети.
По дорозі ми проходимо біля самого великого гранітного моноліту у світі, який видніється крізь пальмове листя:
Вибачте, фото не зовсім вийшло, але вже є, як є. /До речі, я помітив, що я вибачаюсь за свої фото середньої паршивості, в той час як інші з чистою совістю вантажать абсолютно лайновi фото й при цьому вважають це у порядку речей/.
По дорозі на пляж треба ще пройти ось таку гранітну арку:
А ось й моя юнацька мрія - Anse Source d'Argent:
У світі багато різних пляжів, але поєднання білосніжного й дрібного, як цукрова пудра, піску, велетенських гранітних монолітів та такого океану немає більше ніде.
Гранітні моноліти ділять берегову лінію на кілька маленьких пляжів:
А взагалі La Digue - це сотні метрів прекрасних пляжів й не тільки Anse Source d'Argent.
Люблю я La Digue=))
Vallеe de Mai
На острові Praslin є унікальний ліс, який існує практично без змін багато мільйонів років. Саме тут росте унікальна сейшельська пальма Coco de Mer та водяться унікальні птахи, наприклад, Coracopsis nigra barklyi (всього півтори сотні на усю планету й усі вони живуть тільки тут). Це мiсце називається Vallеe de Mai, що перекладається, як Травнева долина. Таки є місце на нашій планеті, де вічний травень. Тут цілий рік температура 28-32°С градуси. Ось такий унікальний мікроклімат. З нашими перпадамі від +40°С влітку до -30°С взимку краще й не порівнювати. Знімати там неймовірно складно, тому що світло падає вкрай нерівномірно, а у деяких місцях його просто практично немає з-за великої кількості зелені. Мої фото, звичайно, не передають красу цього місця, але вони навіть вийшли краще, ніж більшість фото у мережі на відомих ресурсах. Отже, трохи фото, а потім продовжимо...
^^^ Це вибрався на узвишшя, де й зробив пару-трійку знімків.
^^^ Це дикоростуча ваніль.
Я вже згадував про унікальну пальму Coco de Mer, тепер напишу у чому ж її унікальність. По-перше, у цієї пальми є так звані жіночі та чоловічі плоди. Ось як виглядають чоловічі:
^^^ Ці чоловічі красені 1-2 метри завдовжки.
А ось як виглядають жіночі плоди Coco de Mer:
На перший погляд, нічого незвичайного, але якщо цей плід очистити, то всередині ми побачимо:
^^^ Це Герман до себе примиряє (соррі за якість, вирізав фрагмент з великого фото й трохи розтягнув).
До речі, цей плід одночасно є й насінням. Ці плоди-насіння, як правило важать 12-18 кг, але є й по 25 кг! У принципі це найбільші плоди-насіння у всій флорі нашої планети. Це буде "по-друге" на користь унікальності Coco de Mer. По-третє, дивовижною особливістю цієї пальми була надзвичайна вірність тільки своїй батьківщині. Мільйони років ця пальма росла тільки тут. Численні спроби різних науковців вже в наш час виростити її у інших місцях увінчалися успіхом лише відносно нещодавно у тропічних країнах. Незважаючи на те, що Coco de Mer росла тільки тут, її плоди давно стали відомі на островах у Індійському океані та навіть у Європі ще задовго до відкриття Сейшельських островів. Справа в тому, що течіями виносило плоди Coco de Mer на різні острови у Індійському океані. Довго думали, що вони ростуть прямо у водi, звідси й пішла назва "Морський кокос". Легенди стверджували, що ці горіхи ростуть в підводних садах біля острова Яви, але раптово зникають, як тільки хтось намагаються їх дістати. Коли ж вони піднімаються над водою, на них оселяються величезні орли, які пожирають тих людей, які намагаються наблизитися. Трохи пізніше батьківщиною горіхів почали вважати Мальдівські острови, на берегах котрих знаходили ці загадкові плоди, тоді ж вони отримали назву Lodoicea maldivica. Зараз цю назву вже практично ніхто не вживає. На Мальдівських островах плоди наділяли надзвичайною чарівною силою та зберігали як талісмани. Вважали, що вони зцілюють від усіх хвороб, наділені приворожуючою дією, захищають від ворогів, рідина, що міститься у плоді, оголошувалася протиотрутою проти будь-яких отрут. Зараз все це здається дурістю, але тоді це так не сприймалося. Будь-який плід, який будь-хто знаходив на узбережжі, повинен був відразу бути доставлений до палацу Мальдівського султана. За невиконання цього наказу була передбачена смертна кара. Щоправда, місцевий султан приторговував цими загадковими плодами, так що деякі з них потрапляли аж до Європи, де коштували астрономічних грошей. Ціна одного такого горіха часом дорівнювала вартості корабля, а імператор Рудольф II наприкінці XVI століття за кубок з шкаралупи цього горіха сплатив колосальну як на ті часи суму - 6000 золотом. Тільки у XVIII столітті таємниця цих загадкових плодів була разкрита португальцями, які побачили на Praslin пальму, яка дає ці плоди. Відразу з'явився заповзятливий купець, який вирішив моментально розбагатіти й привіз на ринки Шрі-Ланки відразу пару тисяч плодів сейшельської пальми, але ціна на них, звичайно, різко впала. Так вже повелося, що у цьому світі цінується тільки те, що доступно небагатьом. Така вже проза нашого життя.
До речі, знаходиться досить багато людей, які вважають, що біблійний рай був саме тут у Vallеe de Mai, а Єва дала Адаму не яблуко, а жіночий плід Coco de Mer. З огляду на форму цих плодів, щось таки є у подібному припущенні;)
^^^ Це дикоростуча ваніль.
Я вже згадував про унікальну пальму Coco de Mer, тепер напишу у чому ж її унікальність. По-перше, у цієї пальми є так звані жіночі та чоловічі плоди. Ось як виглядають чоловічі:
^^^ Ці чоловічі красені 1-2 метри завдовжки.
А ось як виглядають жіночі плоди Coco de Mer:
На перший погляд, нічого незвичайного, але якщо цей плід очистити, то всередині ми побачимо:
^^^ Це Герман до себе примиряє (соррі за якість, вирізав фрагмент з великого фото й трохи розтягнув).
До речі, цей плід одночасно є й насінням. Ці плоди-насіння, як правило важать 12-18 кг, але є й по 25 кг! У принципі це найбільші плоди-насіння у всій флорі нашої планети. Це буде "по-друге" на користь унікальності Coco de Mer. По-третє, дивовижною особливістю цієї пальми була надзвичайна вірність тільки своїй батьківщині. Мільйони років ця пальма росла тільки тут. Численні спроби різних науковців вже в наш час виростити її у інших місцях увінчалися успіхом лише відносно нещодавно у тропічних країнах. Незважаючи на те, що Coco de Mer росла тільки тут, її плоди давно стали відомі на островах у Індійському океані та навіть у Європі ще задовго до відкриття Сейшельських островів. Справа в тому, що течіями виносило плоди Coco de Mer на різні острови у Індійському океані. Довго думали, що вони ростуть прямо у водi, звідси й пішла назва "Морський кокос". Легенди стверджували, що ці горіхи ростуть в підводних садах біля острова Яви, але раптово зникають, як тільки хтось намагаються їх дістати. Коли ж вони піднімаються над водою, на них оселяються величезні орли, які пожирають тих людей, які намагаються наблизитися. Трохи пізніше батьківщиною горіхів почали вважати Мальдівські острови, на берегах котрих знаходили ці загадкові плоди, тоді ж вони отримали назву Lodoicea maldivica. Зараз цю назву вже практично ніхто не вживає. На Мальдівських островах плоди наділяли надзвичайною чарівною силою та зберігали як талісмани. Вважали, що вони зцілюють від усіх хвороб, наділені приворожуючою дією, захищають від ворогів, рідина, що міститься у плоді, оголошувалася протиотрутою проти будь-яких отрут. Зараз все це здається дурістю, але тоді це так не сприймалося. Будь-який плід, який будь-хто знаходив на узбережжі, повинен був відразу бути доставлений до палацу Мальдівського султана. За невиконання цього наказу була передбачена смертна кара. Щоправда, місцевий султан приторговував цими загадковими плодами, так що деякі з них потрапляли аж до Європи, де коштували астрономічних грошей. Ціна одного такого горіха часом дорівнювала вартості корабля, а імператор Рудольф II наприкінці XVI століття за кубок з шкаралупи цього горіха сплатив колосальну як на ті часи суму - 6000 золотом. Тільки у XVIII столітті таємниця цих загадкових плодів була разкрита португальцями, які побачили на Praslin пальму, яка дає ці плоди. Відразу з'явився заповзятливий купець, який вирішив моментально розбагатіти й привіз на ринки Шрі-Ланки відразу пару тисяч плодів сейшельської пальми, але ціна на них, звичайно, різко впала. Так вже повелося, що у цьому світі цінується тільки те, що доступно небагатьом. Така вже проза нашого життя.
До речі, знаходиться досить багато людей, які вважають, що біблійний рай був саме тут у Vallеe de Mai, а Єва дала Адаму не яблуко, а жіночий плід Coco de Mer. З огляду на форму цих плодів, щось таки є у подібному припущенні;)
Sunday, October 16, 2011
Praslin Island, Seychelles
Щоб потрапити на черговий острів, ми вирушаємо у аеропорт на Mahe. У принципі можна було б й традиційно на катамарані по океану, але занадто великим було бажання політати на місцевих авіалініях між островами. Дуже багато туристів вважають за краще жити на одному острові, як правило, більшість з них залишається на найбільшому островi Сейшельських островів - Mahe. Як на мене, то це серйозна помилка, так як острова досить сильно відрізняються один від одного, незважаючи на свою географічну близькість. Ідеальним, звичайно, є варіант, пожити хоча б тиждень на кожному з чотирьох найбільших островів, але прийнятним є й такий варіант: пожити по тижню на Silhouette та Praslin, з яких зручно відвідувати Mahе та La Digue відповідно. Якщо ж ви таки налаштовані жити лише на одному острові, то оптимальним є Praslin, з якого можна відвідувати Mahе та La Digue, але у цьому випадку буде досить проблематично потрапити на Silhouettе, а острів вартий того, щоб його відвідати. Кожен сам для себе розставляє пріоритети. Отже, ми вже в аеропорту на Mahе і я спостерігаю, як вантажать багаж на рейс Mahе - Praslin:
Давно я не літав на літаках, де двері у кабіну пілотів відкриті:
^^^ хоча, звідки у раю можуть взятися терористи?
Летіли ми всього 15-20 хвилин, але воно цього було варте. Знизу під нами була зовсім нереальна картина й кольори. Соррі, знімати через маленький ілюмінатор було вкрай незручно, але хочу вам показати один із знімків:
^^^ Це ми підлітаємо до острова Praslin. Зверніть увагу на колір води в океані та на її прозорість. З висоти пташиного польоту через скло ілюмінатора добре видно камені під водою! Ех, нам би таку прозору воду на нашому Чорному морі.
Ось ми вже у аеропорту острова Praslin:
На острові живе лише 6,5 тис. людей, але є свій цілком пристойний аеропорт із залом очікування, невеликою диспечерського вежею та іншою інфраструктурою.
А це я зняв у аеропорту портрет місцевого президента:
^^^ Смішний у нього піджак, як для президента країни, але у раю свій протокол.
Все, мені вже трохи набридло писати, тому просто завантажу фото Praslin:
А це знаменитий Anse Lazio:
Песики на Anse Lazio:
Ще пару фото з Praslin:
^^^ Де ще на нашій планеті можна знайти таке фантастичне поєднання кольорів води та каменю? Саме тому Сейшели по праву й вважаються унікальними островами.
Давно я не літав на літаках, де двері у кабіну пілотів відкриті:
^^^ хоча, звідки у раю можуть взятися терористи?
Летіли ми всього 15-20 хвилин, але воно цього було варте. Знизу під нами була зовсім нереальна картина й кольори. Соррі, знімати через маленький ілюмінатор було вкрай незручно, але хочу вам показати один із знімків:
^^^ Це ми підлітаємо до острова Praslin. Зверніть увагу на колір води в океані та на її прозорість. З висоти пташиного польоту через скло ілюмінатора добре видно камені під водою! Ех, нам би таку прозору воду на нашому Чорному морі.
Ось ми вже у аеропорту острова Praslin:
На острові живе лише 6,5 тис. людей, але є свій цілком пристойний аеропорт із залом очікування, невеликою диспечерського вежею та іншою інфраструктурою.
А це я зняв у аеропорту портрет місцевого президента:
^^^ Смішний у нього піджак, як для президента країни, але у раю свій протокол.
Все, мені вже трохи набридло писати, тому просто завантажу фото Praslin:
А це знаменитий Anse Lazio:
Песики на Anse Lazio:
Ще пару фото з Praslin:
Labels:
Beaches,
Indian Ocean,
Praslin Island,
Seychelles
Location:
Praslin, Сейшельські Острови
Subscribe to:
Posts (Atom)