Monday, October 24, 2011

Vallеe de Mai

На острові Praslin є унікальний ліс, який існує практично без змін багато мільйонів років. Саме тут росте унікальна сейшельська пальма Coco de Mer та водяться унікальні птахи, наприклад, Coracopsis nigra barklyi (всього півтори сотні на усю планету й усі вони живуть тільки тут). Це мiсце називається Vallеe de Mai, що перекладається, як Травнева долина. Таки є місце на нашій планеті, де вічний травень. Тут цілий рік температура 28-32°С градуси. Ось такий унікальний мікроклімат. З нашими перпадамі від +40°С влітку до -30°С взимку краще й не порівнювати. Знімати там неймовірно складно, тому що світло падає вкрай нерівномірно, а у деяких місцях його просто практично немає з-за великої кількості зелені. Мої фото, звичайно, не передають красу цього місця, але вони навіть вийшли краще, ніж більшість фото у мережі на відомих ресурсах. Отже, трохи фото, а потім продовжимо...




^^^ Це вибрався на узвишшя, де й зробив пару-трійку знімків.



^^^ Це дикоростуча ваніль.



 Я вже згадував про унікальну пальму Coco de Mer, тепер напишу у чому ж її унікальність. По-перше, у цієї пальми є так звані жіночі та чоловічі плоди. Ось як виглядають чоловічі:

^^^ Ці чоловічі красені 1-2 метри завдовжки.
А ось як виглядають жіночі плоди Coco de Mer:



На перший погляд, нічого незвичайного, але якщо цей плід очистити, то всередині ми побачимо:

^^^ Це Герман до себе примиряє  (соррі за якість, вирізав фрагмент з великого фото й трохи розтягнув).
 До речі, цей плід одночасно є й насінням. Ці плоди-насіння, як правило важать 12-18 кг, але є й по 25 кг! У принципі це найбільші плоди-насіння у всій флорі нашої планети. Це буде "по-друге" на користь унікальності Coco de Mer. По-третє, дивовижною особливістю цієї пальми була надзвичайна вірність тільки своїй батьківщині. Мільйони років ця пальма росла тільки тут. Численні спроби різних науковців вже в наш час виростити її у інших місцях увінчалися успіхом лише відносно нещодавно у тропічних країнах. Незважаючи на те, що Coco de Mer росла тільки тут, її плоди давно стали відомі на островах у Індійському океані та навіть у Європі ще задовго до відкриття Сейшельських островів. Справа в тому, що течіями виносило плоди Coco de Mer на різні острови у Індійському океані. Довго думали, що вони ростуть прямо у водi, звідси й пішла назва "Морський кокос". Легенди стверджували, що ці горіхи ростуть в підводних садах біля острова Яви, але раптово зникають, як тільки хтось намагаються їх дістати. Коли ж вони піднімаються над водою, на них оселяються величезні орли, які пожирають тих людей, які намагаються наблизитися. Трохи пізніше батьківщиною горіхів почали вважати Мальдівські острови, на берегах котрих знаходили ці загадкові плоди, тоді ж вони отримали назву Lodoicea maldivica. Зараз цю назву вже практично ніхто не вживає. На Мальдівських островах плоди наділяли надзвичайною чарівною силою та зберігали як талісмани. Вважали, що вони зцілюють від усіх хвороб, наділені приворожуючою дією, захищають від ворогів, рідина, що міститься у плоді, оголошувалася протиотрутою проти будь-яких отрут. Зараз все це здається дурістю, але тоді це так не сприймалося. Будь-який плід, який будь-хто знаходив на узбережжі, повинен був відразу бути доставлений до палацу Мальдівського султана. За невиконання цього наказу була передбачена смертна кара. Щоправда, місцевий султан приторговував цими загадковими плодами, так що деякі з них потрапляли аж до Європи, де коштували астрономічних грошей. Ціна одного такого горіха часом дорівнювала вартості корабля, а імператор Рудольф II наприкінці XVI століття за кубок з шкаралупи цього горіха сплатив колосальну як на ті часи суму - 6000 золотом. Тільки у XVIII столітті таємниця цих загадкових плодів була разкрита португальцями, які побачили на Praslin пальму, яка дає ці плоди. Відразу з'явився заповзятливий купець, який вирішив моментально розбагатіти й привіз на ринки Шрі-Ланки відразу пару тисяч плодів сейшельської пальми, але ціна на них, звичайно, різко впала. Так вже повелося, що у цьому світі цінується тільки те, що доступно небагатьом. Така вже проза нашого життя.

До речі, знаходиться досить багато людей, які вважають, що біблійний рай був саме тут  у Vallеe de Mai, а Єва дала Адаму не яблуко, а жіночий плід Coco de Mer. З огляду на форму цих плодів, щось таки є у подібному припущенні;)

Saturday, October 22, 2011

Kyiv Live - TimeLapse

Наочний приклад, як людина на ентузіазмі без жодної підтримки може самостійно зробити гарне відео про Київ. Автор: Олег Фiнгер

Thursday, October 20, 2011

Traditional Chinese architecture in Shanghai

Chenghuang Miao (або City God Temple, як частіше називають європейці) з Yu Garden (Yuyuan Garden) та прилеглим районом утворюють ядро старого Шанхаю. Левова частка знімків традиційного Китаю у Шанхаї робиться туристами саме тут.




Шановне товариство, прошу оцінити задум: вхід в одну з ділянок парку виконаний у формі вази, а всередині каміння та рослини розташовані таким чином, що нагадують візерунок на вазі. З боку вся ця композиція сприймається, як ваза з оригінальним візерунком:












Shanghai Urban









Nanjing Road, Shanghai

Nanjing Road at night


Sunday, October 16, 2011

Praslin Island, Seychelles

Щоб потрапити на черговий острів, ми вирушаємо у аеропорт на Mahe. У принципі можна було б й традиційно на катамарані по океану, але занадто великим було бажання політати на місцевих авіалініях між островами. Дуже багато туристів вважають за краще жити на одному острові, як правило, більшість з них залишається на найбільшому островi Сейшельських островів - Mahe. Як на мене, то це серйозна помилка, так як острова досить сильно відрізняються один від одного, незважаючи на свою географічну близькість. Ідеальним, звичайно, є варіант, пожити хоча б тиждень на кожному з чотирьох найбільших островів, але прийнятним є й такий варіант: пожити по тижню на Silhouette та Praslin, з яких зручно відвідувати Mahе та La Digue відповідно. Якщо ж ви таки налаштовані жити лише на одному острові, то оптимальним є Praslin, з якого можна відвідувати Mahе та La Digue, але у цьому випадку буде досить проблематично потрапити на Silhouettе, а острів вартий того, щоб його відвідати. Кожен сам для себе розставляє пріоритети. Отже, ми вже в аеропорту на Mahе і я спостерігаю, як вантажать багаж на рейс Mahе - Praslin:


Давно я не літав на літаках, де двері у кабіну пілотів відкриті:

^^^ хоча, звідки у раю можуть взятися терористи?
 Летіли ми всього 15-20 хвилин, але воно цього було варте. Знизу під нами була зовсім нереальна картина й кольори. Соррі, знімати через маленький ілюмінатор було вкрай незручно, але хочу вам показати один із знімків:

^^^  Це ми підлітаємо до острова Praslin. Зверніть увагу на колір води в океані та на її прозорість. З висоти пташиного польоту через скло ілюмінатора добре видно камені під водою! Ех, нам би таку прозору воду на нашому Чорному морі.

Ось ми вже у аеропорту острова Praslin:



На острові живе лише 6,5 тис. людей, але є свій цілком пристойний аеропорт із залом очікування, невеликою диспечерського вежею та іншою інфраструктурою.
 А це я зняв у аеропорту портрет місцевого президента:

^^^  Смішний у нього піджак, як для президента країни, але у раю свій протокол.

 Все, мені вже трохи набридло писати, тому просто завантажу фото Praslin:



А це знаменитий Anse Lazio:


Песики на Anse Lazio:




Ще пару фото з Praslin:


^^^ Де ще на нашій планеті можна знайти таке фантастичне поєднання кольорів води та каменю? Саме тому Сейшели по праву й вважаються унікальними островами.