Навколо неї повно більш дрібних скульптур з індуїстського епосу:
У печери до вівтарiв відразу не потрапиш, для цього треба подолати 272 сходинки:
На них вас чекають справжні господарі цих місць:
^^^ Деякі налаштовані дуже миролюбно, але є й агресивні, які запросто можуть у дитини або невисокої людини вихопити з рук їжу, так що не варто їх провокувати нічим їстівним. Хоча на великих бородатих чоловіків вони не нападають. Плюс завжди варто пам'ятати, що мавпи - це страшні злодюжки, які можуть у вас поцупити будь-яку річ, навіть якщо вона їм нафіг не потрібна.
Й ось ми нарешті у печерах:
На деяких ділянках є отвори, звідки падає природне світло, а є й місця, де печери виходять у глибокі котловани, де над нами тропічне небо. Там теж є вівтарі зi скульптурами:
^^^ Ходить багато легенд, що у печерах живуть духи й там дуже сильна енергетика, тому, мовляв, фото вкрай рідко у кого у печерах виходять вдалі. Хоча у мене теж вийшли далеко не найбільш вдалі фото, я, звичайно ж, не вірю ні в яких духів. Як на мене, то там все набагато простіше: головна причина - це вкрай нерівномірне освітлення печер, плюс на багатьох ділянках комбіноване світло (природне та від прожекторів), зрозуміло, що у таких умовах треба мати певний досвід подібної зйомки. Я взагалі допустив ряд дитячих помилок навіть для фотографа-аматора, наприклад, назнімав купу фото проти прожекторів. Подібні помилки роблять й інші туристи. Думаю, що для професійного фотографа (з досвідом зйомки у подібних умовах) було б не так вже й складно зробити там гарні фото, так що ні духи, ні сильна енергетика там явно ні до чого.
No comments:
Post a Comment